Методичні рекомендації щодо вивчення основ здоров’я
в 2013-2014 н.р.

Т.П. Желєзнова,

завідувач науково-методичної лабораторії основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та охорони праці

Організація роботи з питань впровадження європейських стандартів превентивної освіти та викладання предмета «Основи здоров’я» для учнів 1-11 класів у загальноосвітніх навчальних закладах області

(2013-2014 навчальний рік)

 Людина повинна знати, як допомогти собі самій у хворобі, пам’ятаючи, що здоров'я є найбільшим багатством людини.

 Гіппократ

Актуальність проблеми збереження здоров'я постала з появою першого хворого. Природно, зміна світоглядних установок призводила до докорінних змін в життєдіяльності суспільства, проте головною і незмінною метою і сенсом життя кожної людини була і залишається проблема збереження здоров’я підростаючого покоління.

Поряд з освітніми традиційними завданнями в державних документах України визначені й пріоритети виховання інтелектуально, фізично, психоемоційної та соціально здорової особистості. Адже саме здоров'я є базисом і показником відповідної якості життя людини, індикатором її здатності і можливості виконувати різноманітні функції, успішності реалізації всіх її талантів, планів і мрій. Життя і здоров'я в нашій країні визнані найвищою соціальною цінністю (Конституція України, стаття З).

Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. У цьому контексті найважливішими завданнями сучасного вчителя є використання здоров’язбережувальних освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я.

На думку більшості педагогів, предмет «Основи здоров’я» сприяє формуванню в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, розвитку здоров’язберігаючої компетентності у дітей та підлітків. Моніторингові дослідження показали, що 96 % учнів подобається цей навчальний предмет, а 90 % − хотіли б вивчати його наступного року. Усі респонденти підкреслюють, що на уроках із ними відпрацьовуються життєві та спеціальні навички. Більше половини учнів підкреслили, що на уроках основ здоров’я їх навчають толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих людей. Майже всі підлітки обізнані про шкідливий вплив на організм людини тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків; використовують набуті знання, уміння і навички у повсякденному житті; обговорюють питання здоров’я та безпеки з батьками, рідними та друзями.

Разом з тим результати досліджень застерігають, що поінформованість школярів про ризики для здоров’я та негативний вплив на їх організм психостимулюючих речовин (нікотину, алкоголю, наркотиків) не завжди підкріплюється відповідною поведінкою кожного третього підлітка. Отже, нагальною залишається потреба у формуванні основ здорового способу життя учнів через навчальний предмет «Основи здоров’я».

Навчально-методичне забезпечення викладання предмета

На виконання наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи», Типові навчальні плани початкової школи з українською мовою навчання, початкової школи з навчанням російською, іншою мовою національної меншини, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу введення в дію Типових навчальних планів початкової школи буде відбуватися поетапно:

– у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/2013 навчального року;

 – у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року;

 – у 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року;

– у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, предмет «Основи здоров’я» вивчатиметься в основній школі у 5 – 9 класах по 1 годині на тиждень. Впровадження стандарту базової і повної загальної середньої освіти буде відбуватися поступово з 2013-2014 навчального року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами у 2013-2014 навчальному році учні 5 класів.

У 2013-2014 навчальному році викладання предмета «Основи здоров’я» здійснюватиметься за навчальними програмами:

1-2 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я» 1 – 4 класи (автори Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Гнатюк О.В., Гозак С.В., Москаленко О.Л., Савченко В.А.), розміщена в посібнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням української мовою. 1-4 класи».- Київ: Видавничий дім «Освіта», 2013.

3-4 класи: Програма для середньої загальноосвітньої школи «Основи здоров’я» 1 – 4 класи (автори Савченко О., Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н.), розміщена в посібнику Міністерства освіти і науки України «Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи».- Київ: Видавництво «Початкова школа», 2006.

5 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я» 5 – 9 класи (автори Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Москаленко О.Л., Дерев'янко В.В., Пономаренко В.С., Поліщук Н.М., Фіцайло С.С.).

6-9 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5 – 9 класи (автори Бойченко Т.Є., Заплатинський В.М., Дивак В.В). -Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.

На вивчення предмета «Основи здоров’я» у 2013-2014 навчальному році передбачено:

у 1-7 класах – 1 година на тиждень;

у 8-9 класах – 0,5 години на тиждень.

У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов на вивчення предмета «Основи здоров’я» у 5-9 класах передбачено 0,5 години на тиждень.

Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Додані навчальні години доцільно використовувати на виконання практичних робіт.

Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу:

1-4 класи - «Шкільна програма з профілактики вживання тютюну, алкоголю і наркотиків (ХОУП)», яка складається з двох модулів: «Корисні звички» та «Цікаво про корисне» (відповідно до наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 1 червня 2010 року №261 «Про організацію роботи щодо запровадження превентивних проектів «Школа проти СНІДу», «ХОУП» у загальноосвітніх навчальних закладах області»);

8-11 класи - впроваджується обов’язковий факультативний курс «Захисти себе від ВІЛ» (Школа проти СНІДу) (відповідно до наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 5 грудня 2012 року №488 «Про затвердження обласного плану заходів з реалізації проектних заходів щодо виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції…»).

Особливості викладання предмета

Навчальний предмет «Основи здоров’я» базується на знаннях валеології, біології, психології, філософії, гігієни, безпеки життєдіяльності тощо. В його основу закладено сучасну педагогічну концепцію − освіта на основі життєвих навичок. Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя та здоров’я поведінки. Оновлений зміст навчального предмета та ефективна інноваційна технологія викладання сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, дають можливість розвивати життєві навички, формувати валеологічну культуру, сприяють особистісному розвитку та самореалізації людини.

За своїм призначенням, змістом, методами навчання навчальний предмет «Основи здоров’я» суттєво відрізняється від інших предметів:

 - необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів;

- спрямованістю на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшують ризик виникнення поведінкових проблем і підвищують особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;

- послідовністю впливів на шкільну політику і створення сприятливого здоров’язберігаючого освітнього середовища для посилення мотивації та ефективності навчання.

Зміст програми предмета «Основи здоров’я» структуровано на основі таких принципів, як науковість, доступність, системність, наскрізність, безперервність, практична цілеспрямованість, інтегрованість, динамічність, відкритість, гуманізація, плюралізм, дисперсність, превентивність. Складові програми розкривають цінність життя та здоров’я людини через такі змістові лінії:

- «Життя і здоров’я людини»;

- «Фізична складова здоров’я»;

- «Соціальна складова здоров’я»;

- «Психічна та духовна складові здоров’я».

Розділ «Життя і здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини, їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному і техногенному середовищі.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямований на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячений вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини, та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.

Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я. Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з допомогою батьків.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Загальний підхід, яким повинен керуватися кожний педагог при реалізації програми у різних класах, – це викладання предмета з урахуванням вікових можливостей та потреб школярів.

Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

Для учнів 1-4 класів згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку має проводитись фізкультхвилинка (рухавка, енергізатори тощо), що складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Прийоми та методи роботи з дітьми повинні забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрові форми діяльності мають бути домінуючими під час навчання у 1-му класі.

 Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1) особистісно орієнтоване навчання;

2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;

3) використання інтерактивних методів навчання;

4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;

5) роботу учнів із різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;

7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8) залучення учнів до самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.

Результатом навчання має стати «пакет» життєвих навичок, соціально-психологічних компетентностей, спеціальних навичок, які допоможуть учням вести здоровий і продуктивний спосіб життя.

Важливою умовою забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу на уроках основ здоров’я за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок та практичної реалізації завдань здоров’язбережувальної освіти є створення у кожному навчальному закладі кабінету основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та тренінгового кабінету відповідно до Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України 09.12.2009 року №1114 та накази управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації). Навчально-методичне забезпечення кабінету має складатися з навчальних та профілактичних програм, підручників, посібників, інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів у 2013-2014 навчальному році здійснюється за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329 «Про затвердження Критеріїв…» та від 30.08.2011 № 996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану»).

 Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі - учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

 Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовимиопераціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робитивисновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота здіаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді (правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність);

- якість знань;

- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо);

- вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

- самостійність оцінних суджень.

Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.

У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".

 Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітнімипотребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.

До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

- підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;

- розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

- підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;

- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота,олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціальних проектах тощо).

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;

активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок;

підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Моніторинг з основ здоров’я складається з поточного (поурочного оцінювання) і підсумкового (тематичного, семестрового, річного оцінювання). Тематичне оцінювання здійснюється чотири рази на рік після засвоєння школярами відповідних розділів.

Практичні роботи проводяться не окремо, а в межах певної теми уроку. Оцінювання практичних навичок може бути вибірковим. Якщо оцінюються всі учні, то в журналі навчальних досягнень учнів відводиться окрема колонка за датою проведення уроку, підписується «Практична».

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Проведення окремого тематичного оцінювання на останньому уроці теми не є обов’язковим.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу

 у 2013-2014 навчальному році

Звертаємо увагу, що реалізація завдань ефективного навчання здоров’я, безпеки, розвитку та успіху висуває відповідні вимоги до організації навчально-виховного процесу в кожному закладі освіти, а саме:

• системної підготовки вчителів щодо викладання предмета «Основи здоров’я» та педагогів-тренерів за сучасними інтерактивними технологіями навчання та виховання на основі розвитку життєвих навичок (наказ МОН України від 01.06.2009 року № 457) та отримання відповідного документа (сертифіката);

 • здійснення наступності між початковою, основною та старшою школою у вирішенні завдань формування культури здоров’я та превентивної освіти;

• покращення навчально-методичної та матеріально-технічної бази, а саме – створення кабінету з основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та тренінгового кабінету (наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 року № 1114);

• тісної співпраці учнів, педагогів, сім’ї та громадськості з питань формування ціннісного ставлення до здоров’я та життя кожної людини;

• розвитку мережевої взаємодії за всіма напрямками діяльності учасників освітнього процесу. Аналізуючи стан організаційно-методичного забезпечення навчання на основі розвитку життєвих навичок у загальноосвітніх навчальних закладах області (щорічно, за вимогами МОНМС, для звітування з виконання зазначеної вище Загальнодержавної програми (пунктів 1.7, 2.2, 4.2, 4.4 плану заходів) з’ясувалося, що у цій роботі мають місце проблеми і недоліки:

-          не всі загальноосвітні навчальні заклади забезпечені підготовленими педагогами для викладання основ здоров’я та педагогами-тренерами на основі розвитку життєвих навичок (92%);

-           у більшості загальноосвітніх навчальних закладах (Бобринецький, Вільшанський, Голованівський, Долинський, Компаніївський, Новоархангельський, Новоукраїнський, Петрівський, Ульяновський райони та місто Кіровоград) не впроваджується факультативний курс «Захисти себе від ВІЛ» («Школа проти СНІДу»), що вимагається заходами МОНУ, заходами, затвердженими наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.08.2011 року № 368;

-          більшість підготовлених учителів зводе проведення уроків до простої передачі інформації учням і не веде уроки-тренінги. Частина педагогів іноді проводить уроки тренінги, ще частина – періодично впроваджує інтерактивні технології;

-           у більшості навчальних закладів не ведеться належної роботи щодо створення кабінету основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та тренінгового кабінету, що вимагається заходами МОНу, заходами, затвердженими наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.08.2011 року № 368.

На початок 2012-2013 навчального року таких кабінетів у Кіровоградській області лише 104, що складає 22%. (528 навчальних закладів).

Особливої уваги потребує здійснення керівниками освітніх установ та закладів контролю за станом впровадження заходів управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації з виконання Загальнодержавної програми профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки:

- наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.08.2011 року № 368 «Про підготовку педагогічних працівників та охоплення навчанням учнівської молоді за програмами розвитку життєвих навичок й організацію роботи щодо викладання в навчальних закладах області навчального предмета «Основи здоров'я» у 2011 – 2013 навчальних роках»;

- наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 1 червня 2010 року №261 «Про організацію роботи щодо запровадження превентивних проектів «Школа проти СНІДу», «ХОУП» у загальноосвітніх навчальних закладах області»;

- наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 5 грудня 2012 року №488 «Про затвердження обласного плану заходів з реалізації проектних заходів щодо виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції…».

Першочергово це стосується вимог щодо викладання предмета «Основи здоров’я», впровадження превентивних проектів «Шкільна програма з профілактики вживання тютюну, алкоголю і наркотиків (ХОУП)», «Захисти себе від ВІЛ» в 2013-2014 навчальному році та надання аналітичних, моніторингових матеріалів з вищезазначених проблем.

ЛІТЕРАТУРА

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою.1-4 класи.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 392 с.

2. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: методичний посібник для педагога-тренера. – Тернопіль: «Навчальна книга - Богдан», 2012. – 208 с.

3. Посібник для проведення тренінгу «Формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних дітей у системі шкільної та дошкільної освіти». Видання друге, перероблене та доповнене. – К., 2013. – 120 с.

4. Практичні рекомендації з питань реалізації політики щодо ВІЛ-інфекції в системі освіти України: інформаційно-методичний посібник/автори-упорядники: О.В.Єресько, С.С.Фіцайло, О.Г.Єщенко та інші. – К.: Освіта, 2013. – 54 с.